Біологічні засоби захисту рослин все більше наступають на їх хімічні препарати

І. М.Беспалов, В. В. Задонський, Л. В. Краснопьорова, В. І. Крутякова // Зерно і хліб. – 2014. – №4. – С. 50–51.

За прогнозами до 2017 року світовий ринок пестицидів буде зростати на 5,5 % щорічно, перш за все, за рахунок Китаю, Бразилії, Індії. В Європі ці темпи будуть помірними, аж до зниження на 1,0-1,5 %, що пов’язано як з високим рівнем агротехнологій, так і з певними обмеженнями на використання хімічних речовин за системою RICH.

Рекордними темпами до 15,8 % буде зростати ринок біологічних засобів захисту рослин (БЗЗР), який до 2017 року може скласти 3,2 млрд. дол. Зараз 40 % цього ринку належить США, але найбільш швидко зростаючим є ринок ЄС, де суттєво зросли вимоги до хімічних засобів захисту рослин, а також стрімко зростає попит на органічні продукти.

Спостерігається стійка тенденція до часткової заміни хімічних засобів природними механізмами регулювання чисельності шкідливих організмів, серед яких біологічні засоби захисту є одним із головних. В ЄС вже законодавчо передбачено обмеження на вміст хімічних препаратів в оточуючім середовищі (система RICH). Здійснюється фінансування відповідних програм як Європейським Союзом, так і великими транснаціональними корпораціями.

Це призвело до щорічного скорочення світового ринку хімічних препаратів захисту рослин на 1,0-1,5 % та зростанню продаж біологічних засобів. Ця тенденція обумовлена також зростанням платоспроможного попиту на екологічно чисту сільськогосподарську продукцію.

Лідерами з виробництва БЗЗР є США і Китай, якім в сукупності належать біля 350 зареєстрованих препаратів, в Україні – до 30 найменувань.

Під комплексною біологізацією землеробства звичайно мається на увазі процес скорочення використання штучних хімічних речовин з кінцевою метою оздоровлення природного навколишнього середовища та отримання екологічно “чистої” сільськогосподарської продукції.

Органічне землеробство є вищим ступенем цього процесу оскільки передбачає 100 % скорочення. У попередніх роботах Інституту було обґрунтовано доцільність для України градації продукції рослинництва на органічну, 1-го класу підвищеної якості та традиційної екологічної якості із обмеженням на 100 %, 75 % і 30 % відповідно використання хімічних пестицидів та добрив.

Біологізація здійснюється за виконанням системи технічних, технологічних, фінансово-економічних, соціальних та інших заходів, кожен з яких згідно з концепцією інноваційного розвитку, повинен базуватись на певному наборі інновацій.

Для України найбільш значущою інновацією буде екологічна сільськогосподарська продукція у широкому уявленні, як продукція з нормованими показниками екологічної якості. Ця інновація є технологічною, продуктовою; має національний масштаб та визначає потребу в іншій інновації, а саме – у біологічних засобах, які призначені для захисту, живлення, ріст стимуляції рослин та забезпечення родючості ґрунтів, і є продуктами штучного розведення біологічних організмів природного походження. В Україні з цієї групи переважно використовуються мікробіопрепарати бактеріального та грибкового походження, а також комахи та кліщі, хоча у світі номенклатура видів значно ширше.

Біологічні засоби є найбільш поширеною складовою засобів біологізації землеробства, до яких належать за нашим визначенням і екологічні агрохімікати, які мають природне походження або є продуктами припустимої переробки природних матеріалів та відповідно сертифіковані.

Інновації з напряму біологічних засобів відносяться до технологічних продуктових локального масштабу, оскільки орієнтовані на певну групу споживачів – виробників сільськогосподарської продукції рослинництва.

Виробництво біозасобів, в свою чергу, забезпечується технологічними процесними інноваціями з технологій та обладнання для розведення мікроорганізмів та комах.

В умовах недосконалості в Україні ринку з біологізації землеробства поява на ньому будь-якої продукції можна вважати інновацією, а її трансфер розглядати як інноваційний процес. Це також обумовлено високими ризиками, непередбачуваністю результатів, які притаманні саме інноваційним проектам порівняно з поширеними інвестиційними бізнес-проектами.

Принципові відмінності інновацій з біологізації землеробства:

Екологічні продукти:

– як продукти харчування є товаром консервативного споживання з довготривалим терміном входження на ринок;

– не є продуктом першої необхідності.

Біологічні засоби за своєю природою (живі біологічні об’єкти) порівняно з хімічними конкурентами мають гірші основні показники призначення: біологічна ефективність, термін дії та зберігання, способи внесення.

Біологічна техніка – малі обсяги виробництва з відповідними обмеженнями як на конструкцію, так і на структуру виробництва.

Огляд минулого та сучасного стану виробництва біозасобів в Україні показує, що воно є економічно обґрунтованим на малих підприємствах з чисельністю до 20-30 працюючих. При цьому номенклатура повинна включати усі поширені біозасоби до 10-15 найменувань мікробіологічного напряму та 2-5 найменувань ентомологічного напряму.

З огляду на це, а також на реалії інвестування в Україні можна вважати обґрунтованим розгляд в подальшому таких видів інновацій з напряму біозасобів:

– Комплекс мікробіологічних препаратів та (або) комплекс ентомологічних препаратів, які призначені для забезпечення попиту певної території або певної підгалузі з інноваційним процесом, спрямованим на створення серійного виробництва комплексу препаратів. Незважаючи на технологічну різницю означені два комплекси у організаційному та економічному аналізах практично співпадають і в подальшому будуть розглядатись узагальнено як комплекс біологічних засобів.

– Наступним видом інновації визначено одиночний новий (удосконалений) біологічний засіб та (або) нова (удосконалена) технологія з трансфером інновації у діюче виробництво.

– Інноваційний процес з біотехніки полягає у створенні та освоєнні виробництва малих партій спеціального технологічного обладнання, а також у створенні виробництв біозасобів, яке реалізує нову технологію за допомогою спеціального та загально-технічного обладнання.

Національні ринки інноваційної продукції з напряму комплексної біологізації землеробства є складовою загального ринку сільсько-господарської продукції та засобів виробництва, у яких доцільно відокремити такі складові:

– ринок сільськогосппродукції з високою екологічною якістю;

– ринок біологічних засобів захисту живлення, ріст стимуляції;

– ринок спеціальної техніки для виробництва біологічних засобів, в подальшому назвемо їх ринками біопродукції, біозасобів, біотехніки.

Малюнок 1 – Модель формування ринків для трансферу інновацій з біологізації землеробства

model

Ця модель визначає пірамідальну структуру формування ринку інновацій з напряму комплексної біологізації, коли формування або розвиток ринку попередньої ступені у основному залежить від стану наступної ступені.

У підставі піраміди знаходиться ринок сільгосппродукції, в якому відокремлені два сегменти – сегмент продукції підвищення якості, отриманої за технологіями із скороченим на 75 % застосуванням хімічних пестицидів, який на даний час знаходиться всередині загального ринку продуктів харчування оскільки споживачі ще не відокремлюють цю продукцію, а виробники не мають змоги відокремити із-за відсутності нормативно-правової бази.

Сегмент органічної продукції у загальновизнаному уявленні у світі є практично відокремленим від загального, оскільки має власних споживачів та продавців і практично не залежить від поточної ситуації на загальному ринку.

В Україні сегмент органічної продукції за оптимістичною оцінкою тільки формується. Є умови для виробництва, є виробники, які зараз працюють на експорт, є потенційні споживачі, але не має відповідної організаційної структури ринку.

В українських реаліях усі спроби виробників відокремити свою продукцію маркуванням “біо”- “екологічна”, “органічна” сприймаються більшістю споживачів як рекламні трюки для збільшення продаж неякісної продукції. А держава не втручається в цю ситуацію, лишаючи її на розсуд олігархічним угрупуванням та міжнаціональним корпораціям.

Нарешті прийнято та набуває чинності у січні 2014 року закон України “Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини.” Але для його практичного впровадження необхідно розробити велику кількість нормативно-технічної документації, у якій необхідно врахувати суттєві відмінності українського сільського господарства, а не сліпо копіювати європейське законодавство.

Кожен з ринкових секторів забезпечується відповідними сегментами сільськогосподарського виробництва, які мають бути сформовані та відокремлені після введення необхідного законодавства. Сегменти виробництва є такими, що перекриваються, якщо розглядати їх на рівні певного виробника або регіону.

Далі в моделі розглянуто фактори виробництва з їх ринками: засоби хімізації та біологізації – в основному хімічні пестициди і біологічні засоби захисту та живлення рослин та техніка для їх виробництва. Ринки цієї продукції є такими, що частково суміщені. Однак, виробництво біозасобів та біотехніки в Україні є практично ізольованим, що ускладнює їх науково-технічний розвиток.

Аналіз запропонованої моделі та загальновідомих аспектів біологізації дозволяє зробити певні висновки та рекомендації з формування ринків та стратегії інноваційного розвитку:

а) Ринок органічної продукції та органічне виробництво фактично існують на базі міжнародних нормативів, але не мають вітчизняного нормативно-правового забезпечення.

б) Ринок продукції підвищеної якості фактично не існує, його необхідність обґрунтована у попередніх роботах ІТІ “Біотехніка” НААН та підтверджується даною моделлю:

  1. Біологізовані виробництва сільгосппродукції вже є реальним сегментом сільського господарства (4-5 % загальних площ обробки пестицидами припадають на біозасоби). Цей сегмент має усі об’єктивні умови для швидкого розвитку, який зараз стримується відсутністю ринку.
  1. Технології органічного виробництва по відношенню до технологій біологізованих потребують за експертними ознаками 15-25 % біозасобів на 1 га узгодь. Площі біологізованого виробництва можуть скласти до 20-30 % обробляємих площ, що більш ніж на порядок перевищує можливі площі органічного виробництва. Тобто, основним споживачем біологічних засобів є і буде біологізоване виробництво сільгосппродукції підвищеної якості.

в) Отже вирішення проблем трансферу біологічних засобів та біотехніки для їх виробництва потребує, перш за все, розвитку біологі-зованого сільськогосподарського виробництва, що можливо тільки за умови формування ринку продукції підвищеної якості, законодавчого обмеження використання хімічних пестицидів та законодавчого стимулювання виробництва і використання біозасобів.

г) Особливості ринків біологічного напряму:

– вкрай низький рівень конкуренції;

– практично відсутня імпортна продукція;

– більшість продавців та покупців має вже встановлені зв’язки, в яких ринкові закони реалізуються з відомою українською специфікою.

Це свідчить про суттєве порушення принципів вільної ринкової конкуренції і має бути враховано у маркетинговій діяльності та просуванні інновацій на ринки.

д) Розширення ринків збуту у біологічних лабораторіях особливо малих може здійснюватись за рахунок диверсифікації виробництва в напряму екологічних засобів.