Влияние температурных факторов на активность био-препаратов

Извините, этот техт доступен только в “Украинский”. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

Л. М. Горобченко, О. О. Кузьменко, Ю. М. Сметана // Матер. Х наукової конф. молодих вчених – Чернігів, 2014.– С. 63–66.

Для успішного виконання програм, які стосуються застосування біометоду при захисті рослин від хвороб і шкідників, актуальними є дослідження щодо визначення біологічного потенціалу штамових культур і їх адаптивних можливостей до різних кліматичних факторів. Для більшості мікроорганізмів, які є діючими чинниками в біопрепаратах, характерною є життєва схема, залежна від різних абіотичних факторів, ключову роль при цьому відіграє температура навколишнього середовища.

Перед нами була поставлена задача дослідити, як впливають різні температури на активність біопрепаратів в лабораторних умовах В якості об’єктів дослідження відібрані колекційні і авторські штами, на основі яких напрацьовані бакпрепарати: Флуоресцин (Pseudomonas fluorescens шт. 2), Гліокладин (Gliocladium virens шт. GV-30), Трихопсин (Trichoderma viride шт. М-10 + Pseudomonas aureofaciens шт. 2687.) – oдержані два варіанта цього препарату: Трихопсин №1, який культивували всього 24 години і Трихопсин № 2 – біосинтез якого проводили протягом 72 годин.

Атагоністична активність біофунгіцидів відносно домінуючого комплексу агресивних фітопатогенів: Alternaria alternate (A. a.), Botrytis cinerea (B. c.), Fusarium oxysporum (F. o.), Fusarium graminearum (F. g.), Drechslera teres (D. t.), Sclerotinia sclerotiorum (S. s.), Fusarium moniliforme (F. m.), Bipolaris sorokiniana (B. s.) досліджувалась в різних температурних інтервалах від 5 °C до 25 °C методами: «радіальних штрихів», «відстроченого антагонізму», «мембранних фільтрів» і «лунок». Повторність дослідів трьохразова.

Антагоністичну активність біозасобів щодо фітопатогенів враховували за зоною відсутності росту тест-об’єкта. Облік проводили щодоби впродовж 7-14 діб. Біологічну активність біофунгіцидів оцінювали за чотирьохбальною системою. Бакпрепарати, які на 85 % — 100 % супресували фітопатогени, віднесені нами до високоактивних – 3,5-4,0 бали. Активність препаратів, що пригнічували розвиток фітопатогенів на 50 % — 80 %, оцінювалась в 2-3 бали, а до слабоактивних (0,5-1,5 бали) віднесені біофунгіциди, які пригнічували збудників хвороб на 10 % — 40 % (табл. 1, 2).

Таблиця 1. – Антагоністична активність біопрепаратів щодо домінуючого комплексу фітопатогенів

t1

t1-1

Таблиця 2. – Пригнічення росту фітопатогенів за температури 10 °C і 15 °C

t2

Одержані результати свідчать про те, що застосування біштамового препарату Трихопсину за температур (10±1) °C, (15±1) °C буде результативним проти фузаріозів, сірої гнилі плодово-овочевих культур і винограду. По мірі зростання температури збільшується кількість балів, що характеризують біологічну активність біопрепаратів таких як Трихопсин № 1, Трихопсин № 2 і Гліокладин. Флуоресцин і Гліокладин при високих температурах (20±1) °C і (25±1) °C проявили себе як слабоактивні відносно шкодочинних об’єктів. Це пов’язано з високим інфекційним навантаженням – при високих температурах щільність фітопатогенів більш висока і має проводитися не одна обробка для суттєвого обмеження фітопатогенів.